Школярикам на замітку

           

                                  Нам цікаво знати


                        
                                         



                Червона книга України



Ця  книга незвичайна. Вона ніби звертається до людей зі словами:«Зупиніться! Подумайте, що ви робите і до чого це призведе!». Вона ніби попереджає кожного, хто візьме її до рук, що необхідно звернути увагу на ті види ссавців, риб, рослин й інших організмів, які занесені до неї. Вони є рідкісними, а деякі перебувають на межі вимирання, зникнення з різних причин, які пов’язані переважно з діяльністю людини. Ці види рослин чи тварин не можуть зберегтися й вижити без захисту з боку людини.

 У нашій країні Червону книгу вперше було видано в 1980 році. Рослини і тварини, занесені до Червоної книги, охороняються законом, їх заборонено знищувати. 
Не слід забувати, що серед зірваних квіток можуть бути представники видів, занесених до Червоної книги. Тож не спішіть простягати руку за кожною гарною рослиною. Краще помилуйтесь нею і залишіть її квітувати, хай помилує погляд і порадує зір інших.

Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України.
1. Росичка середня
Як виглядає
 Рослини-хижаки — не така вже й дивина на планеті, їх більше ста видів. Це зовсім невеличка, 3-15 см заввишки, багаторічна трав'яниста комахоїдна рослина.
 Де зустрічається
 Росичка середня трапляється на торф'яних болотах у північній частині лісостепу, Поліссі.



2. Конвалія
 Де зустрічається
Конвалія травнева трапляється майже по всій Україні, але в степовій зоні — рідко. Вона росте на родючих ґрунтах у широколистяних та мішаних лісах, по чагарникових заростях, на лісових галявинах та схилах, узліссях, заплавах річок, вибалках.
 Чому потребує охорони
Для того щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина, необхідно 7-8 років. Вона дуже цінна лікарська рослина, яку з давніх-давен застосовували проти недугів. Квітки конвалій знаходять також широке застосування в парфумерній промисловості. Ароматна ефірна олія квіток входить до складу найкращих парфумів.
Потрібно відзначити, що конвалія належить до отруйних рослин. Бува­ють випадки отруєння худоби. Тому слід бути обережними і уважними з букетиками цих чарівних квітів. Звичайно, від цього конвалії не стають менш прекрасними й завжди радуватимуть нас своєю неповторною красою.






3. Латаття біле 
Чому потребує охорони
Латаття біле використовується в народній медицині.
Слід зазначити, що в останні роки ці чудові квіти все більше винищуються. Любителі наживи заготовляють величезні оберемки квітів латаття для продажу їх у місцях масового літнього відпочинку. Тому ця чудова водяна рослина потребує охорони.
 Із народної скарбнички
У давніх греків ця квітка була символом краси і красномовства. А ще з нею пов'язувалися різні міфи й легенди, зокрема про німф, котрі провадять безтурботне й веселе життя: співають пісень, во­дять хороводи, бавляться з фавнами та селенами. За одним із міфів, на чудову білу квітку латаття перетворилась одна з прекрасних юних німф, щоб урятуватись від загибелі з вини Геракла. За іншою легендою, квітка латаття виросла із серця однієї з водяних німф — нереїди, яка померла від нещасливого, нерозділеного кохання. 

4. Лілія лісова 
Чому потребує охорони
Останнім часом чисельність лілії лісової помітно зменшується. Це результат не лише зривання рослини на букети. Значної шкоди завдає виду випасання в лісах худоби, витоптування під час відпочинку. У народі значно перебільшують лікарські властивості цієї рослини. Це призводить до масового викопування цибулин. Препарати лілії лісової використовують у народній медицині лише для лікування опіків і гнійних ран.
 Де охороняється
Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, у при­родних заповідниках: Розточчя, Горгани і Медобори; у національних природних парках: Карпатський, Шацький, Ужанський, Синевир та Сколівські Бескиди; у Надсянському регіональному природному парку.






5. Нарцис вузьколистий
 Де зустрічається
Ця рідкісна гірська рослина поширена лише в кількох місцях у Закарпатті, зокрема на Свидовецькому хребті. Росте вона на гірських та вогких перед гірських луках, рідше серед заростей чагарників. Особливо великі зарості нарциса вузьколистого є на Хустщині біля села Кіреш. Це так звана Долина

Нарцисів загальною площею близько 15 гектарів. Ця долина оголошена пам'яткою природи.




6. Зозулині черевички справжні
 Чому потребує охорони
Чисельність скорочується через вирубування лісів, господарську діяльність людини, збирання на букети і викопування рослин, витоптування худобою.
Треба пам'ятати, що зацвітає ця чарівна орхідея лише на 16-17й рік, і як буває прикро, коли її квітку зриває байдужа рука.
Із народної скарбнички
Вважалось, що золотаві черевички, які нагадують квітку цієї орхідеї, носила богиня весни, кохання і краси Венера. Одного разу вона загубила черевичок. Там, де він упав на землю, виросла ця квітка, саме тому її ще називають «Венерин черевичок». 





7. Вовчі ягоди пахучі
 Де зустрічається
Росте цей кущ у світлих соснових лісах, на трав'янистих схилах з близьким заляганням крейди. Зрідка трапляється на правобережному Поліссі, північному Поділлі та в лісостеповій зоні. Рослина реліктова, відома з дольодовикового періоду.
Красиві червоні ягоди дуже гіркі на смак, неїстівні й, до того ж, отруйні. Відомо чимало випадків отруєння плодами вовчих ягід. Кілька червоних плодів-кістянок можуть викликати смерть людини. Дітям слід бути особливо обережними, не спокушатися покуштувати ці дуже привабливі за своїм зовнішнім виглядом ягоди.
 Чому потребує охорони
Чисельність вовчих ягід пахучих скорочується через надмірну кількість відпочиваючих, вирубування лісів, зривання на букети для продажу.
 
8. Ялівець високий
 Де зустрічається
В Україні він зустрічається на південному березі Криму, на приморських крутих схилах, переважно південних. Ялівець тут почуває себе добре тому, що не витримує тіні, а на схилах у нього майже немає сусідів.
 Чому потребує охорони
У ялівцевих ягодах цукру стільки ж, скільки у винограді, тобто майже половина. І так само, як з винограду, з нього виробляють вино, пиво, коньяк, англійський джин. Після випарювання ялівцевого соку одержують дуже солодкий сироп, з якого роблять желе, кисіль. Його додають до тіста, коли печуть пряники. Шишками ялівцю заміняють прянощі при консервуванні, солінні м'яса та риби. Адже речовини, що містяться в них, убивають мікроби та надають продуктам приємного пряного запаху. Також у народі давно відомі їхні лікувальні властивості.
Міцна смолиста деревина цієї шляхетної рослини стійка проти загни­вання, її не псують жучки. Тому з неї споруджували будинки, робили кораблі та меблі.
З кори стовбура та гілок добували смолу, з якої одержували білий лак для деревини. Вона також використовувалася для вичинювання шкір, бо містить дубильні речовини.
Але тепер майже всі ялівники вирубані. Чисельність ялівцю високого, скорочується через надмірну кількість відпочиваючих та вирубування.

                             

Чому кавун - ягода?


Насправді плід кавуна називається тиквіна, точно так само, як плоди інших рослин родини Гарбузових (Cucurbitaceae) - дині, гарбуза, огірка.
Тоді чому кажуть, що кавун - ягода?
А справа в тому, що тиквіна - це різновид ягоди! Адже що таке ягода? Ботаніки називають ягодою плід з великою кількістю насіння і соковитою м'якоттю, покритий щільною шкірястою оболонкою. Дізнаєтеся портрет кавуна?
А значить, і диня - ягода. І огірок, кабачок, гарбуз, уявіть собі, - теж ягоди!



                      Звідки з'являється блискавка?    

    


               Озирнись навкруги: в землі, в траві, у хмарах, у будинках, сплять 
         маленькі жовті частинки, що утворюють електрику. Їх не видно, але
         вони є . Коли навколо спокійно, ці частинки сплять. Але ледь вітер 
         починає ганяти хмари, частинки електрики одразу прокидаються,
         збираються докупи. 
              Ось  уже зібралися в хмаринці: їх багато. Із хмари вилетіла 
         блискавка. Вона вдарила прямо вгору.
              Блискавка завжди вибирає щось високе: високу гору, високе 
         дерево, високу башту.
              Отже, блискавка - це надзвичайно сильна електрична іскра, а 
         частинки - електричні заряди. Їх треба остерігатися.
                                                                                                              
                                                                                                                       (З енциклопедії)


                                      

                                      

                                      

                                     
        



    
                               





                                       Хто винайшов світлофор ?


   

          Перший світлофор з'явився у Лондоні в 1868 році. Винайшов його 
     англійський інженер Найт. 
          Перший світлофор був механічним: кольорові сигнали змінював 
     поліцейський.
           У 1914 в американськім місті Клівленді з'явився електричний 
     світлофор.
           У нашій країні  світлофор з'явився в 1924 році.






Голка

Людина винайшла голкузадовго до відкриття металу. Спершу її виготовляли з риб’ячих кісток, проколюючи дірку у тупому кінці кістки. Знайдені давні голки були зроблені з кісток птахів, колючок дерев та кущів. Такими голками первісна людина шила coбi одяг зі шкіри тварин. Металеві голки з’явилися у XVI столітті. На долю голки зміни випадали не часто. Цей простий предмет стійко увійшов у наш побут, став справжнім символом працьовитості. „Голкою та бороною село стоїть”, – казали в давнину. Зараз їх виготовляють зі спеціальної сталі; випускається більше 25 видів голок для шиття. Назви їхні говорять самі про себе: швейні, вишивальні, шорні, кушнірські, мішкові, парусні, хірургічні, тощо.





Дзеркало

Історія дзеркала почалася ще з третього тисячоліття до нашої ери в Єгипті. Сучасне народження дзеркал відраховують з XIII сторіччя, коли в Голандії освоїли кустарну технологію їх виробництва. Перший дзеркальний цехвиник в 1373 році в німецькому містіНюрнберзі. У середньовічній Європі дзеркала коштували дуже дорого і були предметом колекціонуванняТільки три століття по тому майстриВенеції додумалися, як покривати оловом плоску поверхню. Вартість одного венеціанського дзеркала дорівнювала вартості невеликого морського судна. У1500 році у Франції звичайне плоске дзеркало розміром 120 на 80 сантиметрів коштувало в два з половиною рази дорожче, ніж картина Рафаеля. Наші предки відносилися до дзеркал не тільки обережно, але і найголовніше – насторожено, вірячи в їх магічну силу. Так, наприклад, в іспанських селах до плечей дітей прикріплювали крихітні дзеркала, щоб уберегти малюків від заздрісних поглядів і відвернути негативну енергію. Японці вважали, що саме дзеркалам всі нації світу зобов’язані тим, що на землі щоденно сходить сонце. На сьогоднішній день дзеркало стало одним з головних атрибутів сучасного інтер’єру: воно є в кожному будинку і будь-якому громадському приміщенні, чи то школа, салон краси, магазин, лікарня. З дзеркалом пов’язані безліч прикмет і повір’їв, в які люди вірять і намагаються з ним не жартувати.







Поговоримо про усмішку
У Вас є п'ять причин щиро посміхатися :
1. Якщо у вас депресія. Справа в тому , що в той час , коли людина посміхається , м'язи обличчя , напружуючись , впливають на нервові закінчення , за якими в мозок передаються відповідні імпульси . У результаті в кров викидаються ендорфіни ( гормони щастя ) і настрій покращується! 
2 . Якщо у вас слабкий імунітет. Вчені давно довели , сміх збільшує опірність організму до стресів , а також здатний сприяти підвищенню в організмі антитіл , що борються з інфекційними захворюваннями.
 3 . Якщо у вас немає друзів. Усміхнена людина завжди привертає увагу , а також бажання з ним познайомитися і поспілкуватися. Почніть посміхатися оточуючим вас людям , і ви побачите , як світ відповість вам взаімностью.
4 . Якщо навколо вас похмурі люди . Дослідження показують , що досить одній людині в колективі почати посміхатися , щоб інші мимоволі почали посміхатися йому у відповідь. Це відбувається на підсвідомому рівні , подібно до того , як ми підхоплюємо чуже позіхання.
5 . Якщо ви стежите за своїм здоров'ям. Під час сміху поліпшується кровообіг , організм насичується киснем , нормалізується кров'яний тиск. А один вчений довів , що досить тривалий сміх може замінити десятимихвилинне заняття спортом. 

Цікаві факти:
Вчені вважають , що усмішка - це вроджена здатність людини , а не набута. Адже навіть сліпі діти , які не мають можливості спостерігати за людьми навколо себе і копіювати їх манери поведінки , вміють посміхатися.

 Експертами було підраховано , що діти посміхаються до 300 разів на день , а дорослі набагато менше , деякі з них не дозволяють собі навіть 10 посмішок. 

Дослідження показують , що практично у всіх людей губи під час посмішки розташовуються несиметрично . Фахівцями навіть розроблені вправи, що допомагають сформувати симетричну посмішку. 

Таїланд вважається « країною усмішок ». Якщо ви хоч раз бували в цій неймовірній країні , то могли особисто в цьому переконатися . Вся справа в тому , що місцевих жителів буквально закликають посміхатися всім навколо .

 А от у Китаї перед Олімпіадою 2008 року навіть були організовані спеціальні курси , на яких навчали місцевих жителів посміхатися незнайомим людям. 

Самим усміхненим звіром вважається квокки . Ще його називають короткохвості кенгуру , а схожий цей звірок на великого гризуна з малими передніми лапками . 

Мало хто знає , але деяким відомим людям , який доставив радість дітям , присуджується міжнародна нагорода Орден Усмішки . Орденоносцями можуть стати люди різних професій : лікарі , письменники , музиканти , і т.д.

Про усмішку зняті мультики і фільми , придумано багато пісень , виразів , цитат , афоризмів  

Пригадаймо знамениту фразу Барона Мюнхгаузена : «Розумне обличчя - це ще не ознака розуму . Всі дурниці на землі робляться саме з цим виразом обличчя. Посміхайтеся , панове ! » 
Посміхайтеся , навіть якщо вам сумно . Посміхайтеся просто так , навіть незнайомим людям . Посміхайтеся , якщо ви розмовляєте по телефону або переписуєтеся в Інтернеті. Ось побачите , що жити буде легше і веселіше , проблеми вирішаться самі собою , а люди навколо вас стануть набагато позитивніше. Адже , як співається в пісеньці : « Поділися усмішкою своєю , і вона до тебе ще не раз  повернеться ! »






                   Як колір впливає на здоров'я і настрій?

                     

Ще великий Гете зауважив, що жовтий колір будить світлі почуття, синій викликає відчуття холоду, бузковий чогось безрадісного, а червоний створює цілу гамму вражень. Колір впливає на настрій, самовідчуття і, в кінцевому підсумку, здоров'я людини. Як і чому це відбувається?Колір і здоров'яЩе за часів найдавніших цивілізацій люди використовували колір для лікування. Так, у Давньому Єгипті були спеціальні приміщення в храмах, де сонячні промені заломлювались і давали різні кольори спектру. Людина буквально купалася в кольорі. Називався цей спосіб лікування - Ра-терапія. У наші дні їй на зміну прийшла хромотерапія. Вона вивчає вплив кольору на здоров'я людини.Так, червоний колір стимулює нервові центри, ліву півкулю, заряджає енергією печінку та м'язи. Однак при тривалому впливі може викликати втому і прискорене серцебиття. Він застосовується при лікуванні недокрів'я, бронхіальної астми, пневмонії, захворювань ендокринної системи, ревматизму, апатії, патології сітківки ока і косоокості.Протипоказаний червоний колір при лихоманці, нервовому збудженні, гіпертонії, запальних процесах, невритах. Погано він впливає і на яскраво-рудих людей.Жовтий і лимонний кольори активізують рухові центри, генерують енергію для м'язів, стимулюють і очищають печінку, кишечник, шкіру, мають жовчогінну та проносну дію. Це кольори радісного настрою і сексуальності. Використовуються при лікуванні цукрового діабету, порушення травлення, дисфункції жовчного міхура, печінки, кишечника. В офтальмології - при косоокості, слабовидения, захворюваннях сітківки і судин ока.Не можна використовувати жовті кольори при підвищеній температурі тіла, невралгіях, перезбудженні, запаленнях і зорових галюцинаціях.Зелений колір усуває спазми судин і знижує кров'яний тиск, розширює капіляри, сприяє гарному настрою. Тому застосовується при серцево-судинних захворюваннях, невралгіях, астмі, остеохондрозі, імпотенції, безсонні. Також для лікування глаукоми, короткозорості, хвороб сітківки та зорового нерва.Синій колір, навпаки, сприяє спазму судин і підвищує тиск. Має протимікробну дію. Використовують його при дезінфекції приміщень, для лікування хвороб вуха, горла і носа, шлунково-кишкового тракту. Щодо очей - це захворювання рогівки, початкова катаракта, короткозорість.При тривалому впливі синій колір може викликати втому і депресію.Фіолетовий колір стимулює паращитовидну залозу, функцію селезінки, підвищує м'язовий тонус. В іншому цей колір діє так само, як синій.В офтальмології застосовується апарат, який впливає на очі певним поєднанням кольорових гам. Після колірного впливу деякі очні захворювання повністю виліковуються, інші значно відступають. Одночасно, як правило, поліпшується загальний стан, проходять головні болі, підвищується апетит, нормалізується сон.Колір і настрійКупуючи одяг, облаштовуючи житло в певній колірній гамі, чому ми воліємо одні кольори і «не любимо» інші? Просто так подобається, під настрій.Психологи стверджують, що не так все просто. Настрій і характер далеко не завжди збігаються. Точно так само, як погода і клімат. У місцевості з рівним кліматом іноді трапляються і дощі, і град, і сніг. Так і у виборі кольору - можна все життя віддавати перевагу одній гамі, але в якийсь момент нестримно захочеться оточити себе абсолютно протилежним кольором.Ви постійно носите одяг сіро-синіх кольорів і раптово купили червону блузку. Через деякий час дивіться на неї і шкодуєте про витрачені гроші. Не поспішайте позбавлятися від неї, адже бажання підбадьоритися повернеться, і ви надягнете цю блузку.Психологи пояснюють це явище так. Постійна пристрасть людини до певного кольору характеризує її характер, а несподівані «сплески» - її настрій в даний момент. Виходить, можна використовувати колір, щоб «перебити» настрій.Ту чи іншу річ ми купуємо, керуючись власним смаком та уподобаннями. Але, якщо останнім часом відчували фізичні та емоційні перевантаження, інстинктивно виберемо темні кольори. Якщо, навпаки, організм «на підйомі», хочеться звершень, виберемо яскраві кольори.Вчені виділяють головні кольори, які визначають психологічний настрій людини: задоволення, самоствердження, активність, прихильність, очікування чогось хорошого. Розглянемо значення основних кольорів, з тим щоб оцінити характер свій і своїх близьких.Червоний символізує силу волі, активність, агресивність, незалежність, рухливість. Людина в червоному життєлюбна, сексуальна, енергійна. У самому кольорі закладена чуттєвість. Він наповнює життя пристрастю, бажаннями. Якщо вас «задавив побут» або належить рутинна робота, скористайтеся цим кольором. Якщо ви схвильовані, нервово виснажені, червоний колір тільки погіршить становище.Помаранчевий уособлює оптимізм, привітність, імпульсивність і наполегливість. Люди, що воліють помаранчевий, хороші друзі, готові завжди допомогти.Рожевий - колір ніжності і жіночності.Жовтий - колір сонячного світла і радісних надій. Його вибирають веселі, життєрадісні, цілеспрямовані, активні і навіть експансивні.Людина в жовтому доброзичлива, впевнена в собі, вміє заробляти гроші. Цей колір допомагає контролювати фігуру.Зелений свідчить про гнучкість розуму, розсудливості, розуміння ситуації. Символізує фінансове благополуччя і процвітання. Яскраво-зелений молодить. Неприязнь до зеленого вказує на невдоволення своїм емоційним станом.Блакитний - колір світу, колір істини. Людина, що віддає перевагу блакитному, вміє м'яко і не образливо сказати безсторонню правду і завжди буде правильно зрозуміла. Любов до блакитного говорить про високорозвинений інтелект. Характер цього кольору стриманий, холоднуватий. При схильності до повноти, їм не варто захоплюватися.Синій люблять пасивні, чутливі люди, у яких на першому місті  порядок і чистота. Спокій для них понад усе, вони меланхолійні. Тому не варто захоплюватися цим кольором.Фіолетовий пробуджує піднесені мрії і таємничість. Це творчі натури, прагнуть всіх зачарувати. Якщо цього не відбувається, вони стають примхливими і запальними.Коричневий колір консерватизму. Уособлює стабільність, стриманість у всьому, надійність та скромність. Людина, що любить цей колір, прекрасний працівник і партнер, на якого завжди можна покластися.Білий - колір чистоти, цнотливості, спокою і душевної рівноваги. При явному захопленні білий колір може викликати почуття замкнутості і відчуженості.Сірий - діловий колір. Його володар твердий характером, витривалий і непохитний. Воліє контролювати почуття, прагне до стабільності.При зайвій захопленості може викликати зневіру і депресію.Чорний - колір «фатальних жінок». Жінка в чорному егоїстична і безжальна. Але в світі моди утвердилася думка, що чорний - колір елегантності, стилю, гарного смаку.Отже, в черговий раз переконуємося, що все в житті має певний сенс і не буває випадковим. Здавалося б, перевагу певної колірної гами або демонстративного різнобарв'я знаходиться суто на підсвідомому рівні. Але, при належній увазі, колір не тільки прикрашає людину, але і вносить додаткові фарби в розуміння його характеру і світосприйняття.

                                       

ПРАСКА
Пристрій для розгладжування одягу було винайдено дуже давно. В 4 столітті до нашої ери в Давній Греції використовувались способи плісировки одягу з полотна за допомогою гарячого металевого прута, що нагадував качалку. З цією ж метою також використовували злегка оброблені нагріті камені круглої форми або сковорідку, яку для цього нагрівали на гарячому вугіллі.
В Україні з давнини і ще до середини 20 ст. прасування здійснювалося оригінальним способом. Білизна намотувалася на качалку, після чого кілька разів ретельно прокочувалася «рублем» — довгою дерев’яною плашкою з ребрами на нижній поверхні й рукояттю на кінці. Рубель з характерним стукотом перекочував качалку, його ребра при цьому розминали волокна тканини. Це пристосування називалося також«ребрак» або «пральник».
Перша згадка про праску знайдена в книзі розходів царського двору. Запис датується 10 лютого 1636 року. Згадана і описана праска вартістю 5 алтин належала до найпростіших нагрівальних типів. Важила біля 10 кілограмів і була монолітною.
В 18-19 століттях праски являли собою металеві пристрої близької до сучасної форми. Найпоширенішими були нагрівальні праски — вони ставилися в піч або на вогонь і розігрівалися. Ще одна старовинна конструкція прасок – з порожниною всередині, куди завантажувалося вугілля. Таку праску розігрівали, вимахуючи нею вправо-вліво. При цьому повітря через отвори у прасці продувало вугілля і останнє розжарювалося. 
Потім з’явилися праски, в корпусі яких знаходилася металічна трубочка для під’єднання до газового балону, а на кришці праски було розташовано насос.
Значно дорожчими були спиртові праски — в 19 столітті за них давали невелику отару овець. Вони нагадували гасову лампу. Поверхня такої праски нагрівалася спиртом, що знаходився  всередину і який підпалювали за потреби. Через дефіцит спирту таке нововведення довго не проіснувало.
Довгий час праски були недоступні багатьом і вважалися розкішшю.
З появою електрики та розвитком техніки з’явилися електричні праски. З точки зору електротехніки, їх принцип роботи базується на виділенні теплової енергії при проходженні  електричного струму через нагрівальний елемент.
Полегшена праска з електронагрівом з’явилася в 1903 р. завдяки винахідникові Ерлу Річардсону.
В сучасних прасках існує ще невеликий резервуар для води, яка використовується у вигляді пару для більшої ефективності гладження.





  


Ножиці

Найдавніші ножиці були знайдені археологами при розкопках в Греції. Цим приладдям користувались ще три з половиною тисячі років тому. Ножиці називали „вівчарськими”, тому що були призначені для стрижки овець. Вони походили на пінцет з лезами на кінцях. Більш звичні для нас ножиці з шарнірним механізмом та кільцеподібними петлями на кінцях з’явились пізніше. Найстаріші ножиці в Східній Європі знайдені під Смоленськом, у Гніздові. Виготовлені вони були в Xстолітті. А далі винахід став жити своїм життям. Поступово він удосконалювався: ножиці придбали спеціальності. Одні призначалися для лікарів, другі –для перукарів, треті – для кушнірів. Були такі, що ставали предметами розкоші – із золота та срібла.Французи стали використовувати ножиці в кулінарії: розбирали ними тушки гусей. Німці придумали велетенські сталеві ножицідля допомоги при аваріях на дорогах. Чопорні англійці винайшли ножиці длястрижки газонів. І все ж таки, не зважаючи на всі новинки, звичайні ножиці ще довго будуть служити нам.




Немає коментарів:

Дописати коментар