Нам цікаво знати
Червона книга України
Ця книга незвичайна. Вона ніби звертається до людей зі словами:«Зупиніться! Подумайте, що ви робите і до чого це призведе!». Вона ніби попереджає кожного, хто візьме її до рук, що необхідно звернути увагу на ті види ссавців, риб, рослин й інших організмів, які занесені до неї. Вони є рідкісними, а деякі перебувають на межі вимирання, зникнення з різних причин, які пов’язані переважно з діяльністю людини. Ці види рослин чи тварин не можуть зберегтися й вижити без захисту з боку людини.
У нашій країні Червону книгу вперше було видано в 1980 році. Рослини і тварини, занесені до Червоної книги, охороняються законом, їх заборонено знищувати.
Не слід забувати, що серед зірваних квіток можуть бути представники видів, занесених до Червоної книги. Тож не спішіть простягати руку за кожною гарною рослиною. Краще помилуйтесь нею і залишіть її квітувати, хай помилує погляд і порадує зір інших.
Не слід забувати, що серед зірваних квіток можуть бути представники видів, занесених до Червоної книги. Тож не спішіть простягати руку за кожною гарною рослиною. Краще помилуйтесь нею і залишіть її квітувати, хай помилує погляд і порадує зір інших.
Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.
До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України.
1. Росичка середня
Як виглядає
Рослини-хижаки — не така вже й дивина на планеті, їх більше ста видів. Це зовсім невеличка, 3-15 см заввишки, багаторічна трав'яниста комахоїдна рослина.
Де зустрічається
Росичка середня трапляється на торф'яних болотах у північній частині лісостепу, Поліссі.
2. Конвалія
Де зустрічається
Конвалія травнева трапляється майже по всій Україні, але в степовій зоні — рідко. Вона росте на родючих ґрунтах у широколистяних та мішаних лісах, по чагарникових заростях, на лісових галявинах та схилах, узліссях, заплавах річок, вибалках.
Чому потребує охорони
Для того щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина, необхідно 7-8 років. Вона дуже цінна лікарська рослина, яку з давніх-давен застосовували проти недугів. Квітки конвалій знаходять також широке застосування в парфумерній промисловості. Ароматна ефірна олія квіток входить до складу найкращих парфумів.
Потрібно відзначити, що конвалія належить до отруйних рослин. Бувають випадки отруєння худоби. Тому слід бути обережними і уважними з букетиками цих чарівних квітів. Звичайно, від цього конвалії не стають менш прекрасними й завжди радуватимуть нас своєю неповторною красою.
3. Латаття біле
Чому потребує охорони
Латаття біле використовується в народній медицині.
Слід зазначити, що в останні роки ці чудові квіти все більше винищуються. Любителі наживи заготовляють величезні оберемки квітів латаття для продажу їх у місцях масового літнього відпочинку. Тому ця чудова водяна рослина потребує охорони.
Із народної скарбнички
У давніх греків ця квітка була символом краси і красномовства. А ще з нею пов'язувалися різні міфи й легенди, зокрема про німф, котрі провадять безтурботне й веселе життя: співають пісень, водять хороводи, бавляться з фавнами та селенами. За одним із міфів, на чудову білу квітку латаття перетворилась одна з прекрасних юних німф, щоб урятуватись від загибелі з вини Геракла. За іншою легендою, квітка латаття виросла із серця однієї з водяних німф — нереїди, яка померла від нещасливого, нерозділеного кохання.
4. Лілія лісова
Чому потребує охорони
Останнім часом чисельність лілії лісової помітно зменшується. Це результат не лише зривання рослини на букети. Значної шкоди завдає виду випасання в лісах худоби, витоптування під час відпочинку. У народі значно перебільшують лікарські властивості цієї рослини. Це призводить до масового викопування цибулин. Препарати лілії лісової використовують у народній медицині лише для лікування опіків і гнійних ран.
Де охороняється
Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, у природних заповідниках: Розточчя, Горгани і Медобори; у національних природних парках: Карпатський, Шацький, Ужанський, Синевир та Сколівські Бескиди; у Надсянському регіональному природному парку.
5. Нарцис вузьколистий
Де зустрічається
Ця рідкісна гірська рослина поширена лише в кількох місцях у Закарпатті, зокрема на Свидовецькому хребті. Росте вона на гірських та вогких перед гірських луках, рідше серед заростей чагарників. Особливо великі зарості нарциса вузьколистого є на Хустщині біля села Кіреш. Це так звана Долина
Нарцисів загальною площею близько 15 гектарів. Ця долина оголошена пам'яткою природи.
6. Зозулині черевички справжні
Чому потребує охорони
Чисельність скорочується через вирубування лісів, господарську діяльність людини, збирання на букети і викопування рослин, витоптування худобою.
Треба пам'ятати, що зацвітає ця чарівна орхідея лише на 16-17й рік, і як буває прикро, коли її квітку зриває байдужа рука.
Із народної скарбнички
Вважалось, що золотаві черевички, які нагадують квітку цієї орхідеї, носила богиня весни, кохання і краси Венера. Одного разу вона загубила черевичок. Там, де він упав на землю, виросла ця квітка, саме тому її ще називають «Венерин черевичок».
7. Вовчі ягоди пахучі
Де зустрічається
Росте цей кущ у світлих соснових лісах, на трав'янистих схилах з близьким заляганням крейди. Зрідка трапляється на правобережному Поліссі, північному Поділлі та в лісостеповій зоні. Рослина реліктова, відома з дольодовикового періоду.
Красиві червоні ягоди дуже гіркі на смак, неїстівні й, до того ж, отруйні. Відомо чимало випадків отруєння плодами вовчих ягід. Кілька червоних плодів-кістянок можуть викликати смерть людини. Дітям слід бути особливо обережними, не спокушатися покуштувати ці дуже привабливі за своїм зовнішнім виглядом ягоди.
Чому потребує охорони
Чисельність вовчих ягід пахучих скорочується через надмірну кількість відпочиваючих, вирубування лісів, зривання на букети для продажу.
8. Ялівець високий
Де зустрічається
В Україні він зустрічається на південному березі Криму, на приморських крутих схилах, переважно південних. Ялівець тут почуває себе добре тому, що не витримує тіні, а на схилах у нього майже немає сусідів.
Чому потребує охорони
У ялівцевих ягодах цукру стільки ж, скільки у винограді, тобто майже половина. І так само, як з винограду, з нього виробляють вино, пиво, коньяк, англійський джин. Після випарювання ялівцевого соку одержують дуже солодкий сироп, з якого роблять желе, кисіль. Його додають до тіста, коли печуть пряники. Шишками ялівцю заміняють прянощі при консервуванні, солінні м'яса та риби. Адже речовини, що містяться в них, убивають мікроби та надають продуктам приємного пряного запаху. Також у народі давно відомі їхні лікувальні властивості.
Міцна смолиста деревина цієї шляхетної рослини стійка проти загнивання, її не псують жучки. Тому з неї споруджували будинки, робили кораблі та меблі.
З кори стовбура та гілок добували смолу, з якої одержували білий лак для деревини. Вона також використовувалася для вичинювання шкір, бо містить дубильні речовини.
Але тепер майже всі ялівники вирубані. Чисельність ялівцю високого, скорочується через надмірну кількість відпочиваючих та вирубування.
Чому кавун - ягода?
Насправді плід кавуна називається тиквіна, точно так само, як плоди інших рослин родини Гарбузових (Cucurbitaceae) - дині, гарбуза, огірка.
Тоді чому кажуть, що кавун - ягода?
А справа в тому, що тиквіна - це різновид ягоди! Адже що таке ягода? Ботаніки називають ягодою плід з великою кількістю насіння і соковитою м'якоттю, покритий щільною шкірястою оболонкою. Дізнаєтеся портрет кавуна?
А значить, і диня - ягода. І огірок, кабачок, гарбуз, уявіть собі, - теж ягоди!
Звідки з'являється блискавка?
Озирнись навкруги: в землі, в траві, у хмарах, у будинках, сплять
маленькі жовті частинки, що утворюють електрику. Їх не видно, але
вони є . Коли навколо спокійно, ці частинки сплять. Але ледь вітер
починає ганяти хмари, частинки електрики одразу прокидаються,
збираються докупи.
Ось уже зібралися в хмаринці: їх багато. Із хмари вилетіла
блискавка. Вона вдарила прямо вгору.
Блискавка завжди вибирає щось високе: високу гору, високе
дерево, високу башту.
Отже, блискавка - це надзвичайно сильна електрична іскра, а
частинки - електричні заряди. Їх треба остерігатися.
(З енциклопедії)
Хто винайшов світлофор ?
Перший світлофор з'явився у Лондоні в 1868 році. Винайшов його
англійський інженер Найт.
Перший світлофор був механічним: кольорові сигнали змінював
поліцейський.
У 1914 в американськім місті Клівленді з'явився електричний
світлофор.
У нашій країні світлофор з'явився в 1924 році.
Голка
Людина винайшла голкузадовго до відкриття металу. Спершу її виготовляли з риб’ячих кісток, проколюючи дірку у тупому кінці кістки. Знайдені давні голки були зроблені з кісток птахів, колючок дерев та кущів. Такими голками первісна людина шила coбi одяг зі шкіри тварин. Металеві голки з’явилися у XVI столітті. На долю голки зміни випадали не часто. Цей простий предмет стійко увійшов у наш побут, став справжнім символом працьовитості. „Голкою та бороною село стоїть”, – казали в давнину. Зараз їх виготовляють зі спеціальної сталі; випускається більше 25 видів голок для шиття. Назви їхні говорять самі про себе: швейні, вишивальні, шорні, кушнірські, мішкові, парусні, хірургічні, тощо.
Дзеркало
Історія дзеркала почалася ще з третього тисячоліття до нашої ери в Єгипті. Сучасне народження дзеркал відраховують з XIII сторіччя, коли в Голандії освоїли кустарну технологію їх виробництва. Перший дзеркальний цехвиник в 1373 році в німецькому містіНюрнберзі. У середньовічній Європі дзеркала коштували дуже дорого і були предметом колекціонування. Тільки три століття по тому майстриВенеції додумалися, як покривати оловом плоску поверхню. Вартість одного венеціанського дзеркала дорівнювала вартості невеликого морського судна. У1500 році у Франції звичайне плоске дзеркало розміром 120 на 80 сантиметрів коштувало в два з половиною рази дорожче, ніж картина Рафаеля. Наші предки відносилися до дзеркал не тільки обережно, але і найголовніше – насторожено, вірячи в їх магічну силу. Так, наприклад, в іспанських селах до плечей дітей прикріплювали крихітні дзеркала, щоб уберегти малюків від заздрісних поглядів і відвернути негативну енергію. Японці вважали, що саме дзеркалам всі нації світу зобов’язані тим, що на землі щоденно сходить сонце. На сьогоднішній день дзеркало стало одним з головних атрибутів сучасного інтер’єру: воно є в кожному будинку і будь-якому громадському приміщенні, чи то школа, салон краси, магазин, лікарня. З дзеркалом пов’язані безліч прикмет і повір’їв, в які люди вірять і намагаються з ним не жартувати.
Поговоримо про усмішку
У Вас є п'ять причин щиро посміхатися :
1. Якщо у вас депресія. Справа в тому , що в той час , коли людина посміхається , м'язи обличчя , напружуючись , впливають на нервові закінчення , за якими в мозок передаються відповідні імпульси . У результаті в кров викидаються ендорфіни ( гормони щастя ) і настрій покращується!
2 . Якщо у вас слабкий імунітет. Вчені давно довели , сміх збільшує опірність організму до стресів , а також здатний сприяти підвищенню в організмі антитіл , що борються з інфекційними захворюваннями. 3 . Якщо у вас немає друзів. Усміхнена людина завжди привертає увагу , а також бажання з ним познайомитися і поспілкуватися. Почніть посміхатися оточуючим вас людям , і ви побачите , як світ відповість вам взаімностью. 4 . Якщо навколо вас похмурі люди . Дослідження показують , що досить одній людині в колективі почати посміхатися , щоб інші мимоволі почали посміхатися йому у відповідь. Це відбувається на підсвідомому рівні , подібно до того , як ми підхоплюємо чуже позіхання. 5 . Якщо ви стежите за своїм здоров'ям. Під час сміху поліпшується кровообіг , організм насичується киснем , нормалізується кров'яний тиск. А один вчений довів , що досить тривалий сміх може замінити десятимихвилинне заняття спортом. Цікаві факти: Вчені вважають , що усмішка - це вроджена здатність людини , а не набута. Адже навіть сліпі діти , які не мають можливості спостерігати за людьми навколо себе і копіювати їх манери поведінки , вміють посміхатися. Експертами було підраховано , що діти посміхаються до 300 разів на день , а дорослі набагато менше , деякі з них не дозволяють собі навіть 10 посмішок. Дослідження показують , що практично у всіх людей губи під час посмішки розташовуються несиметрично . Фахівцями навіть розроблені вправи, що допомагають сформувати симетричну посмішку. Таїланд вважається « країною усмішок ». Якщо ви хоч раз бували в цій неймовірній країні , то могли особисто в цьому переконатися . Вся справа в тому , що місцевих жителів буквально закликають посміхатися всім навколо . А от у Китаї перед Олімпіадою 2008 року навіть були організовані спеціальні курси , на яких навчали місцевих жителів посміхатися незнайомим людям. Самим усміхненим звіром вважається квокки . Ще його називають короткохвості кенгуру , а схожий цей звірок на великого гризуна з малими передніми лапками . Мало хто знає , але деяким відомим людям , який доставив радість дітям , присуджується міжнародна нагорода Орден Усмішки . Орденоносцями можуть стати люди різних професій : лікарі , письменники , музиканти , і т.д. Про усмішку зняті мультики і фільми , придумано багато пісень , виразів , цитат , афоризмів Пригадаймо знамениту фразу Барона Мюнхгаузена : «Розумне обличчя - це ще не ознака розуму . Всі дурниці на землі робляться саме з цим виразом обличчя. Посміхайтеся , панове ! » Посміхайтеся , навіть якщо вам сумно . Посміхайтеся просто так , навіть незнайомим людям . Посміхайтеся , якщо ви розмовляєте по телефону або переписуєтеся в Інтернеті. Ось побачите , що жити буде легше і веселіше , проблеми вирішаться самі собою , а люди навколо вас стануть набагато позитивніше. Адже , як співається в пісеньці : « Поділися усмішкою своєю , і вона до тебе ще не раз повернеться ! » |
Як колір впливає на здоров'я і настрій?
Пристрій для розгладжування одягу було винайдено дуже давно. В 4 столітті до нашої ери в Давній Греції використовувались способи плісировки одягу з полотна за допомогою гарячого металевого прута, що нагадував качалку. З цією ж метою також використовували злегка оброблені нагріті камені круглої форми або сковорідку, яку для цього нагрівали на гарячому вугіллі.
В Україні з давнини і ще до середини 20 ст. прасування здійснювалося оригінальним способом. Білизна намотувалася на качалку, після чого кілька разів ретельно прокочувалася «рублем» — довгою дерев’яною плашкою з ребрами на нижній поверхні й рукояттю на кінці. Рубель з характерним стукотом перекочував качалку, його ребра при цьому розминали волокна тканини. Це пристосування називалося також«ребрак» або «пральник».
Перша згадка про праску знайдена в книзі розходів царського двору. Запис датується 10 лютого 1636 року. Згадана і описана праска вартістю 5 алтин належала до найпростіших нагрівальних типів. Важила біля 10 кілограмів і була монолітною.
В 18-19 століттях праски являли собою металеві пристрої близької до сучасної форми. Найпоширенішими були нагрівальні праски — вони ставилися в піч або на вогонь і розігрівалися. Ще одна старовинна конструкція прасок – з порожниною всередині, куди завантажувалося вугілля. Таку праску розігрівали, вимахуючи нею вправо-вліво. При цьому повітря через отвори у прасці продувало вугілля і останнє розжарювалося.
Потім з’явилися праски, в корпусі яких знаходилася металічна трубочка для під’єднання до газового балону, а на кришці праски було розташовано насос.
Значно дорожчими були спиртові праски — в 19 столітті за них давали невелику отару овець. Вони нагадували гасову лампу. Поверхня такої праски нагрівалася спиртом, що знаходився всередину і який підпалювали за потреби. Через дефіцит спирту таке нововведення довго не проіснувало.
Довгий час праски були недоступні багатьом і вважалися розкішшю.
З появою електрики та розвитком техніки з’явилися електричні праски. З точки зору електротехніки, їх принцип роботи базується на виділенні теплової енергії при проходженні електричного струму через нагрівальний елемент.
Полегшена праска з електронагрівом з’явилася в 1903 р. завдяки винахідникові Ерлу Річардсону.
В сучасних прасках існує ще невеликий резервуар для води, яка використовується у вигляді пару для більшої ефективності гладження.
Ножиці
Найдавніші ножиці були знайдені археологами при розкопках в Греції. Цим приладдям користувались ще три з половиною тисячі років тому. Ножиці називали „вівчарськими”, тому що були призначені для стрижки овець. Вони походили на пінцет з лезами на кінцях. Більш звичні для нас ножиці з шарнірним механізмом та кільцеподібними петлями на кінцях з’явились пізніше. Найстаріші ножиці в Східній Європі знайдені під Смоленськом, у Гніздові. Виготовлені вони були в Xстолітті. А далі винахід став жити своїм життям. Поступово він удосконалювався: ножиці придбали спеціальності. Одні призначалися для лікарів, другі –для перукарів, треті – для кушнірів. Були такі, що ставали предметами розкоші – із золота та срібла.Французи стали використовувати ножиці в кулінарії: розбирали ними тушки гусей. Німці придумали велетенські сталеві ножицідля допомоги при аваріях на дорогах. Чопорні англійці винайшли ножиці длястрижки газонів. І все ж таки, не зважаючи на всі новинки, звичайні ножиці ще довго будуть служити нам.
Немає коментарів:
Дописати коментар